🔒Открыть пост
и посмотреть медиа
и посмотреть медиа
🎬 «Вечеря» (The Dinner, 2017)
Завершуємо американською екранізацією роману Германа Коха, яку зняв Орен Моверман. Два брати та їхні дружини зустрічаються в ресторані. Їхні діти причетні до жахливого злочину, і дорослим доведеться обговорити наслідки.
Річард Ґір, Стів Куґан, Лора Лінні та Ребекка Голл грають чотирьох людей, для яких слова «захистити родину» можуть означати дуже різні дії.
Тут напруга тримається на відкладанні розмови, поверненнях у минуле й поступовому уточненні позицій. Подача страв додає зустрічі зовнішнього порядку. Усередині цього порядку кожен намагається вирішити, що можна вимовити й чого краще поки не торкатися.
Придивіться до того, хто змінює тему. Хто говорить від імені дітей, кому важливе майбутнє родини, а хто взагалі згадує людей поза нею? Важать і перебивання: ресторан продовжує виконувати свою роботу, поки гості намагаються домовитися про речі, для яких немає пристойного сервірування.
Після «Свята» це точний фінал нашої розмови. Учора ми бачили, що робить із людьми довге замовчування. Сьогодні спостерігаємо, як дорослі наближаються до рішення, чи створювати таке замовчування самим. Темрява маршруту у виборі, який люди пояснюють любов’ю.
Понеділкові родичі боялися зіпсувати церемонію. За п’ять вечорів ми дійшли до набагато складнішого питання: чи існує для «своїх» межа, за якою турбота стає співучастю?
Який напій пасує🧃:
темний виноградний сік у звичайній склянці. Насичений колір підтримує урочистість ресторанної зустрічі; солодкий смак створює дискомфортний контраст із предметом розмови.
Дивився — 🎉, Плануєш подивитись — 👍, Не твоє — 🤔