Anqelsmag - контент стримерши

частина 18 (натисніть для прочитання) я всіма способами намагалася не переходити до головного. можливо, те, що я дізнаюся, завдасть мені болю. можливо, він розсердиться, що я взагалі питаю. скаже не копатися. у носоглотці защипало. клянуся, я хотіла й далі його любити. за такий короткий час найпрекраснішою річчю в усьому моєму довгому житті стала вогняна лілія, яку він залишив у моєму серці. Я страшенно боялася, що те, що дізнаюся, забере в мене це почуття. може, мені взагалі не варто нічого питати й треба просто жити далі так.

дівчатка, я трішки випала з життя ці дні, роблю переклад🥹 вибачаюсь за затримку🤍

уривок до 18 частини (натисніть для прочитання) «мій батько любив», — сказав він. завмер, але набрав повну ложку манти й з усмішкою підніс до рота. «він казав: “небо більше за землю”. робив мені іграшкові літачки. думаю, через те, що я виріс із його любов’ю до неба, мої очі завжди дивилися вгору».

біжіть читаааати🫠

частина 17 (натисніть для прочитання) «не шукай постійно недоліків у власному характері, асли, — сказав він. — досі тебе завжди змушували так почуватися, але поруч зі мною цього не роби. бо для мене є ти, а є всі інші. тобі не треба робити все, що можеш. достатньо просто бути. ти складна, а я хіба нормальний? я розумію, що моя безмежність ускладнює тобі життя. мене переклинює, я перестаю чути, що вилітає з мого рота. тому й із цим упораймося разом. — він наблизився й торкнувся губами мого чола. його руки міцно обійняли збоку мої оголені руки й тіло. — ти моя дружина, вже якийсь час ти — найкраще місце в моєму житті. тож давай повільно збудуємо для себе міцну сім’ю. нам нікуди поспішати.»

уривок до 17-ї частини (натисніть для прочитання) «ти що, завжди розчісуватимеш мені волосся?» «а чому б і ні? я усміхнулася. «повторюю: чому б і ні?» «якщо я звикну, то завжди цього хотітиму. що я робитиму, якщо ти поїдеш на завдання, гюнтекіне агах?» «спершу розчешу тобі волосся, а потім поїду на завдання.»