🔒Открыть пост
и посмотреть медиа
и посмотреть медиа
Зміни?
Частина 3
Якщо попередні два блоки стосувались негайних змін щодо розподілу військово-навченого ресурсу та підготовки, то поточна частина стосується нашої фактичної неможливості ефективно здійснювати планування.
Ми маємо статичну лінію від Сяну до Дону від Сум до Херсону. Що є основним для успішного ведення позиційної оборони по статичній лінії? Як загалом так і в операційних зонах корпусів, якщо відкрити книжку:
- вогнева підтримка (артилерії та бпла) здатна порушити порядки противника на етапі висування;
- вогнева підтримка, що може знищити його в смузі забезпечення (ака кілзоні) при наближенні до передьного краю;
- достатня щільність і взаємозв'язок між підрозділами і позиціями;
- в разі успішного вклинення противника необхідно мати достатні резерви;
- рубіж, що утримується, є вигідним в тактичному відношенні;
- дії противника та загрози передбачаються, розробляються плани можливої протидії.
І от з 3, 4 5, 6 пунктами щоразу виникають проблеми. На рівні батальйонів щільність та взаємозв'язок позицій часто мінімальний через брак особового складу, а необхідність утримання ПВ "Очко" заради доповіді не покращує становище. Рубежі, що утримуються часто не є вигідними, або вигідність як така не враховуються під час планування. Наприклад оборона східного берега Куп'янська без переправ викликає дуже багато питань з точки зору здорового глузду.
Резерви? Недостатньо просто мати їх (хоча з цим очевидно проблема), головне — передбачати їх можливе застосування і концентрувати там, де це буде потрібно. В умовах оборони смуги саме наявність резервів визначає стійкість.
Але резерв, який починають шукати вже після вклинення противника, — це не зовсім резерв. Це чергова пожежна команда.
Неодноразово ми бачили в боях різного масштабу, як наші дії відбуваються реакційно. Прикладом можна взяти Харківський наступ противника в 2024 році. Так, в ході просування противника, було екстренно перекинути сили з інших ділянок, чим досягнено стабілізацію. Ця екстренність породжує собою низку ризиків, а в умовах дронової війни, коли заміна стала процесом кількатижневим, висмикування і перекидання бригад на інші напрямки стало фактично неможливим.
Водночас практично завжди, терміново перекидаючи війська з одного напрямку на інший, реагуючи на дії противника, ми отримували чергову проблемну ділянку в результаті. Очеретино, Торецьк, Куп'янщина, Сумський напрямок, Серебрянське лісництво і далі по списку.
Якщо читач мав час ознайомитись з лінійкою дописів про Кайзершлахт Кирила Макарова, то він міг помітити в другій битві на Марні, що французи змогли передбачити дії противника, концентрували резерви на загрозливих напрямках, а також до початку "німецького наступу" передбачили фланговий контрудар з завчасно підготовленими під це силами.
Це здається простим і поміщається в один абзац, але насправді з точку зору оборонного планування є вершиною бажань військового тактика.
Підведу короткий підсумок:
- Більш еластична (в ідеалі ешелонована) оборона з урахуванням тактичних властивостей місцевості;
- Створення резервів (в тому числі мобільних резервів підрозділів БпЛА) шляхом відмови від оборони тактично невигідних рубежів, перегрупування військ, перерозподілу о/с;
- Пердбачення дій противника, концентрація резервів, планування контрдій;
- Відмова від утримання ПВ "Очко" та відновлення ПВ "Очко" шляхом стирання наявних сил.
Якщо для іскушонного користувача це здається очевидними кроками, "потримайте моє пиво" сказав полкан з УВ.
