Odesky Kinoman - críticas de cine

🎬 Кіномаршрут тижня: Ненадійний оповідач: коли не знаєш кому вірити до останньої хвилини 55% голосів — найпереконливіша перемога за останні тижні. Ви обрали найхитріший жанр. Маршрут будується навколо одного питання яке поступово стає болючішим: кому (або чому) не можна вірити? Понеділок — «Дівчина у потягу» (The Girl on the Train, 2016) Найдоступніший вхід. Рейчел щодня їде потягом і спостерігає за чужим життям у вікні. Потім стається вбивство, де вона єдиний свідок. Але вона алкоголічка з провалами в пам'яті і навіть сама не знає що бачила. Три жінки, три версії подій...і жодній не можна вірити повністю. Вівторок — «Винний» (Den skyldige, 2018) Датський трилер де весь фільм відбувається в одній кімнаті. Диспетчер поліцейської служби порятунку отримує дзвінок від жінки яку викрадають. Він не може вийти з офісу і мусить рятувати її тільки через телефон. Те, чого ти не бачиш страшніше за те, що бачиш. І оповідач тут — сам головний герой якому не можна вірити з причини яку дізнаєшся в кінці. Середа — «Укриття» (Take Shelter, 2011) Чоловік бачить апокаліптичні видіння — бурі, натовпи людей з чорними очима, кінець світу. Він починає будувати бомбосховище. Його дружина, сусіди і він сам не знають, він пророк чи психічно хворий? Майкл Шеннон у найкращій ролі своєї кар'єри. Четвер — «Палаючий» (Burning, 2018) Корейський шедевр де ненадійність оповідача це не прийом, а стан світу. Молодий чоловік зустрічає знайому і її загадкового нового друга Бена. Бен одного вечора розповідає про незвичне хобі... і дівчина зникає. Фільм заснований на оповіданні Харукі Муракамі. Ти так і не дізнаєшся що відбулось насправді. І це найчесніша річ яку може зробити фільм. П'ятниця — «Батько» (The Father, 2020) Фінал і найболючіший фільм маршруту. Ентоні Гопкінс з деменцією. Камера показує світ його очима: кімнати змінюються, люди з'являються і зникають, час стрибає. Ти не можеш довіряти нічому що бачиш. Саме так відчуває себе людина з деменцією. «Оскар» за найкращий сценарій і найкращу чоловічу роль. Цілком заслужено. П'ять фільмів: від зовнішньої брехні до зради власної пам'яті. Від трилера до трагедії.