🔒Открыть пост
и посмотреть медиа
и посмотреть медиа
💎 Зупинка #2: «Великий куш» (Snatch, 2000)
Є діамант у 86 каратів. Є десяток людей які хочуть його отримати. Є нелегальний боксер-ірландець якого ніхто не розуміє. І є свиня яка з'їдає все що їй дають, включно з тим чого краще б не їла.
Гай Річі бере жанр пограбування і трясе його як коктейль поки не виллється все зайве.
Якщо вчора «Одинадцять друзів Оушена» — це елегантний годинник де кожна шестерня на місці, «Великий куш» — це той самий годинник після того як його впустили з третього поверху. Все рухається, все пов'язано — але хаотично, швидко і з набагато більшою кількістю трупів.
Бюджет $10 мільйонів — касовий збір $83.6 мільйона. Другий фільм Річі після «Карт, грошей і двох стволів» і він впевненіший, смішніший і жорстокіший одночасно.
Брад Пітт грає ірландського мандрівного боксера Міккі з акцентом настільки незрозумілим що навіть Netflix додав субтитри для його реплік окремо від решти діалогів. 😜
Сцена боксу знята зі швидкістю 1000 кадрів на секунду, щоб глядач відчув удар фізично. Це технічна робота рівня кінематографічного мистецтва у фільмі про кримінальний хаос.
Бенісіо дель Торо, Джейсон Стейтем, Вінні Джонс, Раді Шербеджія — кожен персонаж міг би тягнути окремий фільм. Річі запихає їх усіх в одну годину сорок хвилин і при цьому не губить жодного.
Що помічати:
наративну структуру. Річі постійно стрибає між персонажами і лініями — і ти не завжди розумієш як вони пов'язані. До певного моменту. Потім все сходиться — і ти розумієш що режисер знав куди йде з першого кадру.
Чому він другий у маршруті:
вчора — ідеальний план який спрацював ідеально. Сьогодні — десять планів які йдуть не так одночасно і все одно якимось чином завершуються. Два підходи до жанру де кожен геніальний по-своєму.
Дивився — 🎉, Плануєш подивитись — 👍, Не твоє — 🤔