Odesky Kinoman - críticas de cine

🤫 Вівторок зупинка #2: «Тихе місце» (2018) Правило одне: не шуми. Бо якщо вони почують — прийдуть. Родина Ебботт живе на фермі в абсолютній тиші. Ходять босоніж. Спілкуються мовою жестів. Грають у настільні ігри з повстяними фішками. Готують їжу без звуку. І намагаються виховувати дітей у світі де будь-який звук може стати останнім. Бюджет 17 мільйонів доларів — касовий збір 341 мільйон. Один з найбільших хітів 2018 року — і один з найрозумніших горорів десятиліття. Джон Красінскі — той самий Джим з «Офісу» — написав сценарій, зрежисував і знявся разом з реальною дружиною Емілі Блант. Блант спочатку не погоджувалась на роль — але після читання сценарію відчула глибокий зв'язок з історією. І це відчувається в кожній сцені. Міллісент Сіммондс яка грає глуху доньку — насправді глуха в реальному житті. Красінскі наполіг на її кастингу бо хотів достовірності — і отримав одну з найсильніших акторських робіт фільму. Що помічати: звуковий дизайн. Фільм майже без музики — є тільки навколишні звуки і тиша. Коли ти дивишся в кінотеатрі і раптом чуєш як хтось у залі жує попкорн — це частина досвіду який Красінскі задумав навмисно. Вчора Невілл виживав сам без слів за власним вибором. Сьогодні ціла родина виживає в тиші...І тиша тут не спокій, а постійний жах. Та сама самотність, але помножена на кількість людей яких любиш. Дивився — 🎉, Плануєш подивитись — 👍, Не твоє — 🤔