Odesky Kinoman - críticas de cine

🎬 Тижневий кіномаршрут: Французьке кіно — інший погляд на звичні жанри Французи придумали кінематограф. Потім вирішили переосмислити його кілька разів. Цього тижня — чотири фільми які показують чому французьке кіно досі є окремою мовою. «1+1» (Intouchables, 2011) → «Амелі» (Le Fabuleux Destin d'Amélie Poulain, 2001) → «Леон» (Léon: The Professional, 1994) → «Іржа і кістка» (De rouille et d'os, 2012) Маршрут побудований як поступове занурення: від найдоступнішого і найтеплішого — до найчеснішого і найважчого. Вівторок — «1+1» Найпопулярніший французький фільм в світі — і ідеальна точка входу. Мільярдер на інвалідному візку і безробітний з передмістя. Здається банальним поки не починаєш дивитись. Середа — «Амелі» Перша справжня зустріч з французькою естетикою. Монмартр, дивакуватий погляд на світ і дівчина яка змінює чуже життя але боїться змінити власне. Жан-П'єр Жене знімає Париж як казку — і при цьому дуже чесну. Четвер — «Леон» Люк Бессон і французький кримінальний трилер у найкращому вигляді. Жан Рено як найефективніший найманий вбивця Нью-Йорку і дванадцятирічна Натал'є Портман у своєму дебюті. Французький погляд на американський жанр — і саме тому він інакший. П'ятниця — «Іржа і кістка» Повне занурення в авторське французьке кіно. Жак Одіар знімає про жінку після травми і чоловіка який не вміє любити — без жодних поблажок до глядача і без жодного зайвого слова. Маріон Котіяр і Маттіас Шонартс у ролях яких не забудеш. Чотири фільми — від тепла до болю. Від казки до реальності. Від найпопулярнішого до найпотаємнішого.

🍿 Що дивимось на вихідних Тиждень байопіків завершено. На вихідні три варіанти.... Якщо хочеш повернення улюбленого серіалу «Річер» (Reacher) 3 сезон — стартує 12 серпня на Prime Video і адаптує роман Лі Чайлда «Gone Tomorrow». Якщо ще не дивився попередні сезони — ідеальний привід надолужити за вихідні перед прем'єрою. Якщо хочеш атмосферний молодіжний трилер «Уламки» (The Shards) — прем'єра вже відбулась 5 серпня на FX і Hulu. Лос-Анджелес 1981 року, елітна школа, таємничий новий учень і серійний вбивця на прізвисько Троль. Від продюсера Раяна Мерфі — атмосфера 80-х і психологічна напруга гарантовані. Якщо хочеш перевірену класику після тижня байопіків «Людина дощу» (Rain Man, 1988) — Дастін Гоффман і Том Круз у фільмі що отримав чотири «Оскари» включно з найкращим фільмом. Брат-аутист якого ніхто не знав і молодший брат який вчиться його любити. Після п'яти реальних людських історій за тиждень — ще одна, але тихіша і тепліша. Гарних і тихих вихідних. У понеділок — новий маршрут.❤️❤️

☢️ П'ятниця, зупинка #5 (фінал): «Оппенгеймер» (Oppenheimer, 2023) Роберт Оппенгеймер створив зброю яка вбила сотні тисяч людей. Він знав що робить. І зробив. Решту життя він намагався зрозуміти — чи мав він право. Нолан адаптує біографію «Американський Прометей» — і сама назва вже все пояснює. Прометей вкрав вогонь у богів і віддав людям. Боги покарали його вічними муками. Оппенгеймер вкрав секрет атома і віддав військовим. Американський уряд позбавив його допуску до секретних матеріалів і знищив репутацію. Сім «Оскарів» включно з найкращим фільмом, режисером і актором. Кілліан Мерфі нарешті отримав те що давно заслуговував. Роберт Дауні молодший у ролі злодія маршруту — Льюїса Страусса — грає проти свого зоряного амплуа і отримує «Оскар» за підтримуючу роль. Нолан знімає вибух атомної бомби без комп'ютерної графіки — тільки практичні ефекти і IMAX камери. І це найстрашніший вибух в історії кіно — не тому що великий, а тому що ти вже знаєш що він означає. Що помічати: момент де Оппенгеймер стоїть на трибуні після успішного випробування і натовп вчених аплодує. Він закриває очі — і ти бачиш що він бачить. Нолан не пояснює. Просто показує. І фінальна сцена між Оппенгеймером і Ейнштейном. Коли зрозумієш про що вона — фільм стане іншим. Чому він закриває маршрут: п'ять байопіків — п'ять людей які змінили світ. Фредді змінив музику через харизму. Білл Бін змінив спорт через дані. Белфорт змінив фінансовий світ через жадібність. Гокінг змінив науку через хворобу. Оппенгеймер змінив все через рішення яке неможливо відмінити. Найважче питання маршруту: чи можна зробити жахливе заради порятунку і чи рятує це від відповідальності? Маршрут пройдено. Дивився — 🎉, Плануєш подивитись — 👍, Не твоє — 🤔

🌌 Альтернатива дня: «Гра в імітацію» (The Imitation Game, 2014) Якщо «Теорія всього» здалася вам занадто емоційною та мелодраматичною, ось байопік про іншого британського генія, де емоції заховані глибоко під поверхнею, але ріжуть не менш гостро. Алан Тюрінг — математик, який відіграв ключову роль у зламі нацистського шифру «Енігма» й допоміг урятувати мільйони життів. Після війни британський суд визнав його винним через гомосексуальні стосунки, а замість ув’язнення Тюрінг був змушений погодитися на гормональну терапію, яку часто називають хімічною кастрацією. Він помер у 41 рік. Бенедикт Камбербетч грає людину, яка не вміє спілкуватися з іншими, але може розв’язати задачу, яку ніхто інший не здатен навіть сформулювати. Вісім номінацій на «Оскар», зокрема за найкращий фільм, — і перемога в категорії «Найкращий адаптований сценарій». Якщо «Теорія всього» — про те, як хвороба не може зупинити генія, то «Гра в імітацію» — про те, як система може знищити генія, якого щойно прославляла. Однаково важко — по-різному боляче. Дивився — 🎉, Плануєш подивитись — 👍, Не твоє — 🤔

🌌 Четвер, зупинка #4: «Стівен Гокінг. Теорія всього» (The Theory of Everything, 2014) Стівен Гокінг у 21 рік дізнається що хворий на бічний аміотрофічний склероз. Лікарі дають йому два роки. Він прожив ще 55 — і за цей час змінив уявлення людства про чорні діри, час і походження Всесвіту. Але це не фільм про фізику. Це фільм про кохання яке тримає людину живою. Гокінг прийшов на закритий показ фільму і довго дивився мовчки. Потім медсестра витерла сльозу з його ока. Це все що треба знати про точність Едді Редмейна в цій ролі. Редмейн отримав «Оскар» за найкращу чоловічу роль — і заслужено. Він вивчав записи Гокінга роками, місяцями тренувався відтворювати прогресивні симптоми хвороби і показав фізичне руйнування тіла так точно що неврологи використовували фільм у навчальних цілях. Феліситі Джонс грає Джейн Гокінг — дружину яка доглядала за Стівеном роками, виховувала трьох дітей і при цьому захистила власну дисертацію. Фільм знятий за її мемуарами — і саме тому в ньому більше правди ніж зазвичай в байопіках. Що помічати: сцена де Гокінг дивиться на дитину яка впала і раптово розуміє ключову ідею своєї наукової теорії. Режисер Джеймс Марш показує як геній мислить — не через монологи і формули, а через один погляд і зворотній рух часу на екрані. Чому він четвертий у маршруті: три дні поспіль — люди які беруть від життя все і часто переходять межі. Сьогодні — людина в якій забрали майже все, і яка попри це дає більше ніж будь-хто з попередніх героїв маршруту. Дивився — 🎉, Плануєш подивитись — 👍, Не твоє — 🤔

💰 Альтернатива дня: «Гра на пониження» (The Big Short, 2015) Якщо «Вовк з Волл-стріт» здався занадто гучним і безсоромним — ось той самий Волл-стріт але з іншого боку барикад. Кілька людей передбачили фінансову кризу 2008 року — і поставили проти всієї системи. Крістіан Бейл, Стів Кар'ел, Райан Гослінг і Бред Пітт грають реальних людей які знали що бульбашка лопне — і намагались на цьому заробити поки всі навколо сміялись з них. Режисер Адам МакКей пояснює складні фінансові інструменти через знаменитостей — Марґот Роббі у ванні пояснює іпотечні облігації, Антоні Бурден пояснює CDO через рибний суп. Це звучить безглуздо — і при цьому геніально. Де «Вовк з Волл-стріт» захоплює жадібністю — «Гра на пониження» обурює нею. Той самий Волл-стріт, зовсім інші емоції після перегляду. Дивився — 🎉, Плануєш подивитись — 👍, Не твоє — 🤔

💰 Середа, зупинка #3: «Вовк з Волл-стріт» (The Wolf of Wall Street, 2013) Джордан Белфорт у 26 років заробив мільйони. У 36 — потрапив до в'язниці. Потім написав книгу про те як це робив. Потім Скорсезе зняв по ній фільм. Потім Белфорт заробив на фільмі ще більше грошей. Це правдива американська мрія — якщо дивитись на неї без прикрас. П'ята спільна робота Скорсезе і Ді Капріо. Три години екранного часу — і жодної зайвої хвилини. П'ять номінацій на «Оскар» включно з найкращим фільмом, режисером і актором — і жодної перемоги. Академія вирішила що фільм занадто веселий для такої серйозної теми. Академія помилилась. Джона Гілл продав свої послуги за мінімальний гонорар — $60 тисяч замість звичних мільйонів — просто щоб зніматись у Скорсезе. У фільмі також знялись Марґот Роббі, Меттью МакКонагі, Кайл Чандлер і Джон Фаврю. Сцена де МакКонагі б'є себе в груди і мугиче — його власна розминка перед зйомками яку Ді Капріо попросив залишити у фільмі. Що помічати: Белфорт дивиться прямо в камеру і розмовляє з тобою — глядачем. Це не трюк заради трюку. Скорсезе робить тебе співучасником — ти сидиш і насолоджуєшся разом з Белфортом, і раптом розумієш що саме це і є проблема. Чому він третій у маршруті: понеділок — геній який змінив музику. Вівторок — геній який змінив спорт. Сьогодні — шахрай який не змінив нічого, але переконав усіх що змінює правила гри. Це теж байопік — просто про іншу версію успіху. Дивився — 🎉, Плануєш подивитись — 👍, Не твоє — 🤔

⚾️ Альтернатива дня: «Незламний» (The Smashing Machine, 2025) Якщо «Людина, яка змінила все» — байопік про спорт, у якому майже не показують сам спорт, то «Незламний» заводить нас просто в клітку. А потім пояснює, що найважчий суперник зазвичай чекає не там. Марк Керр — один із піонерів ММА, боєць, який наприкінці 1990-х здавався практично непереможним. Але фільм Бенні Сафді цікавлять не стільки його перемоги, скільки людина за образом «руйнівної машини»: залежність, болісні стосунки й страх одного дня виявитися звичайним смертним. Двейн Джонсон видає, мабуть, найсерйознішу роль у кар’єрі. Без звичної посмішки, рятування світу й обов’язкової сцени в джунглях — Голлівуд іноді все-таки здатний на диво. Поруч із ним — Емілі Блант, а Олександр Усик зіграв українського бійця Ігоря Вовчанчина. Де «Людина, яка змінила все» розповідає, як змінити правила гри за допомогою розуму, «Незламний» показує, що навіть найсильніший спортсмен може програвати битву із самим собою. Дивився — 🎉 Плануєш подивитися — 👍 Не твоє — 🤔

⚾️ Вівторок зупинка #2: «Людина, яка змінила все» (Moneyball, 2011) Білл Бін — колишній перспективний бейсболіст який не виправдав очікувань і став менеджером команди Oakland Athletics. Найменший бюджет у лізі. Щойно втратив трьох найкращих гравців які пішли до багатших клубів. І завдання — зібрати команду яка зможе конкурувати з New York Yankees. Він не знайшов грошей. Він знайшов Пітера Бренда — молодого економіста з Єля який дивиться на бейсбол через статистику а не через інтуїцію. Сценарій написав Аарон Соркін — той самий що написав «Соціальну мережу» — і це відчувається в кожному діалозі. Слова летять швидко, думки ще швидше, і ти розумієш складну фінансову механіку спорту без жодної нудьги. Бред Пітт і Джона Гілл — несподівана пара. Гілл у підтримуючій ролі отримав номінацію на «Оскар» — і заслужено: він грає людину яка знає що права але боїться це сказати вголос. А Пітт грає людину яка готова ризикнути всім заради ідеї яку більшість вважає безумством.) Є одна сцена де Білл слухає як його команда вперше виграє 20 матчів поспіль — рекорд Американської ліги. Він сидить в машині на парковці і слухає репортаж по радіо. І це найбільш стримана і найбільш зворушлива сцена у фільмі. Що помічати: як Білл реагує на власні перемоги і поразки. Він ніколи не дивиться матчі наживо — завжди йде кудись і дізнається результат пізніше. Реальний Біллі Бін робив так само. Чому він другий у маршруті: вчора — людина яка змінила музику через харизму і талант. Сьогодні — людина яка змінила спорт через дані і мислення. Два різних способи бути генієм. Дивився — 🎉, Плануєш подивитись — 👍, Не твоє — 🤔