🔒Открыть пост
и посмотреть медиа
и посмотреть медиа
Сьогодні — 37 років першій «Червоній руті».
17 вересня 1989 року в Чернівцях стартував фестиваль, який дуже швидко став більшим за музичний конкурс. Це був момент, коли сучасна українська культура заговорила голосно, молодо й по-своєму — ще до відновлення Незалежності.
І, як у багатьох знакових українських історіях, тут є слід закордонної громади. І цілком конкретне торонтське ім’я — Микола Мороз.
Інженер, громадський діяч і меценат, Мороз був активним в українській Канаді задовго до фестивалю: у 1970-х очолював торонтську філію ОДУМ, а наприкінці 1980-х — уже Центральний комітет організації.
У 1988 році він долучився до створення українсько-канадського підприємства «Кобза» — проєкту, який займався звукозаписом, виданням музики, концертами й гастролями. У Києві при ньому діяла перша в Україні недержавна студія звукозапису.
А вже наступного року «Кобза» допомагала першій «Червоній руті». Коли фестивалю забракло якісного звуку, Мороз допоміг привезти професійне обладнання з Польщі.
УІНП пише про $3 млн власних коштів Мороза — це приблизно $8 млн у сучасних грошах. Водночас в інших біографічних матеріалах ці понад $3 млн подають ширше — як інвестиції в «Кобзу» загалом. Тобто з цифрою варто бути обережними, але масштаб участі Мороза сумнівів не викликає.
Після фестивалю історія продовжилася: у київській студії «Кобзи» записували його учасників, а 1990 року в Канаді вийшла платівка This Ain’t No Polka. На релізі зазначено: Produced by Mykola Moros. Адреса Kobza International Corp. — 3253 Lakeshore Blvd. West, Toronto.