🔒Открыть пост
и посмотреть медиа
и посмотреть медиа
–
Поки я тут – нехай там руйнуються мости, падає сніг, мерзнуть дроти о шостій ранку або дощ накрапає грізно
Головне, що без мене. Головне, що далеко.
Головне, що тут киснем дихати не тісно
І мурахи вперше не по тілу, а на землі, і немає дзвону у вусі – це мені подзвонили:
Спитали, чи скоро я повернусь? Не нині. Чи сумую я? Та ні
Там досі не висохли зливи.
Там ранок приходить без сили
Там стіни безсонням чорніли
І вікна мовчать, ніби щось пережили
Хай там лишаються речі на місці,
хай пил осідає на двері й столи
Я вперше не мушу вертатися звідти, де навіть повітря просило піти
— J’écris
28.08.26 • 04:53