Одеський Кіноман - кинообзоры

📞 Зупинка #2: «Винний» (Den skyldige, 2018) Асґер Гольм — поліцейський якого тимчасово переведено на чергування в диспетчерській службі порятунку. Завтра суд розгляне справу про його минуле. Сьогодні він просто відповідає на дзвінки. Потім телефонує жінка. Вона говорить спокійно, наче розмовляє з донькою. Але Асґер розуміє: її викрали. Вона сидить в машині поруч з викрадачем і не може говорити відкрито. Наступні 85 хвилин — одна кімната, один актор, тільки телефонні розмови. Бюджет фільму — €500,000. Касовий збір — $4.6 мільйони. Режисерський дебют Густава Мьоллера який переміг на Sundance і став данською заявкою на «Оскар». Ідея виникла після того як Мьоллер знайшов на YouTube відео де викрадена жінка телефонує диспетчеру поки викрадач сидить поруч, і вразився наскільки аудіозапис без жодного відео може передати жах ситуації. Весь фільм побудований на цьому принципі: ти нічого не бачиш — тільки чуєш. І мозок сам добудовує картину. Американський рімейк вийшов у 2021 році з Джейком Джилленголом — але оригінал сильніший. Бо Якоб Седерґрен несе весь фільм один і робить це так що ти забуваєш дихати. Що помічати: назва фільму «Винний», і питання хто саме винний розкривається не там де ти очікуєш. Асґер рятує жінку і одночасно переслідує власну провину яка виходить на поверхню через кожен телефонний дзвінок. Чому він другий у маршруті: вчора оповідач брехав через алкоголь і провали пам'яті. Сьогодні оповідач бреше сам собі... і ти це розумієш лише в кінці. Ненадійність стає внутрішньою. Дивився — 🎉, Плануєш подивитись — 👍, Не твоє — 🤔