Одеський Кіноман - кинообзоры

💊 Вівторок, зупинка #2: «Матриця» (1999) Вчора Марк Уотні вижив на Марсі завдяки науці і гумору. Сьогодні Нео дізнається що наука і реальність — це не одне і те саме. Томас Андерсон — звичайний програміст вдень і хакер вночі. Він відчуває що з реальністю щось не так — але не може пояснити що саме. Потім з'являється Морфеус з двома таблетками і питанням яке змінить все: синя — і ти залишаєшся в ілюзії. Червона — і бачиш правду. Нео обирає червону. І виявляється що людство вже давно програло... Вачовські створили стосторінковий комікс-раскадровку всього фільму щоб пояснити Warner Bros. що саме вони хочуть зняти. Студія погодилась тільки після того як побачила малюнки. До «Матриці» вони зняли лише один фільм — невеликий нео-нуар «Зв'язані» — і отримали бюджет 63 мільйони доларів на абсолютно новаторський проект. Ефект bullet time — камера рухається навколо замороженої сцени — тепер виглядає як кліше тому що його скопіювали тисячу разів після «Матриці». У 1999 році це було щось чого глядач ніколи не бачив. Кіану Рівз відмовився від гонорару за продовження на користь знімальної команди. Постановники трюків і технічний персонал отримали мільйони доларів з його частки. Що помічати: кольорова гамма фільму. Сцени в Матриці — зеленуваті, холодні, цифрові. Сцени в реальному світі — сині, темні, металеві. Вачовські ніколи не змішують ці палітри — ти завжди знаєш де знаходишся навіть без діалогів. І агент Сміт. Х'юго Вівінг грає його як людину яка щиро ненавидить людей — не тому що він програма, а тому що він надто добре їх розуміє. Дивився — 🎉, Плануєш подивитись — 👍, Не твоє — 🤔