Одеський Кіноман - кинообзоры

📷 «Місто Бога» (Cidade de Deus, 2002) Зазвичай дорослі питають дитину, ким вона хоче стати. У цьому районі список варіантів готують люди, яким краще взагалі не довіряти профорієнтацію. Фільм Фернанду Мейрелліша, створений за участі співрежисерки Каті Лунд, проводить нас через роки життя району Ріо-де-Жанейро. Тут змінюються обличчя, зброя переходить із рук у руки, а молодші уважно вчаться в старших. Навіть коли урок давно мав би налякати всіх присутніх. «Ненависть» показала людей, яким місто обмежує доступ. Сьогодні дивимося, як середовище формує уявлення про доступне майбутнє. Насильство стає одним зі способів здобути ім’я, гроші й видимість. Воно не виникає нізвідки з появою чергового лиходія: у нього вже є місця, звички й наступники. Що помічати: 📌як повертаються ті самі вулиці в різні роки; 📌як змінюється значення знайомого місця залежно від того, хто ним розпоряджається; як діти дивляться на старших. 📌Окремо — камеру в руках героя: можливість побачити й зафіксувати подію відкриває іншу роль усередині цього світу. Фільм дуже енергійно знятий. Саме тому корисно не плутати захоплення монтажем із захопленням тим, що відбувається. Стрімкий рух може захопити раніше, ніж встигаєш усвідомити ціну конкретної сцени. Дивився — 🎉, Плануєш подивитись — 👍, Не твоє — 🤔