🔒Открыть пост
и посмотреть медиа
и посмотреть медиа
Селяни програли найбільше. Інфляція стала головним мотивом для переведення селян з грошового оброку на щоденну панщину у фільварку.
Включення земель сучасної України в світову/європейську економіку створило деструктивний баланс:
* збагатило вузьку верхівку (магнатів)
* спричинило інфляцію, знецінення дрібної монети для міщан
* створило жорстку кріпацьку панщину для селян
Це остаточно розбалансувало соціальну систему Речі Посполитої ще перед 1648 роком.
Хижацька система "псля нас хоч потоп" вбила і природні ресурси і людський капітал.
Чи міг існувати "фільварок з людським обличчям"?
Норма у 3 дні панщини існувала офіційно! Коли великий князь Литовський Сигізмунд II Август проводив аграрну реформу, стандартною нормою панщини було встановлено 2-3 дні на тиждень з волоки (близько 21 га землі). Обідня перерва (сієста) регламентувалася! Перерва на обід та відпочинок худоби в найгарячіші полудневі години (зазвичай з 12:00 до 14:00-15:00).
Якщо 3-денна панщина була можлива і навіть прибуткова, чому Вишневецькі, Острозькі та їхні орендарі перетворили життя селян на пекло?
Магнати володіли сотнями міст і тисячами сіл. Вони не управляли маєтками особисто, а віддавали їх у короткострокову оренду. Орендар за 2-3 роки прагнув витиснути з селян максимум зерна на продаж у Ґданськ, щоб відбити гроші й збагатитися. Жодні законні норми у 3 дні в умовах відсутності державної поліції не діяли.
Щоб перейти на гуманнішу систему (грошову оренду/чинш), селяни мусили мати куди продати свій врожай за гроші. У тогочасній Україні внутрішній ринок був слабким, тому магнатам було простіше забрати безкоштовну працю і відправити зерно валками на Балтику.
Коли Третій Литовський Статут 1588 остаточно заборонив переходити від пана до пана, магнати втратили економічний стимул покращувати умови праці. Навіщо давати сієсту чи 3 дні панщини, якщо селянин все одно юридично не може втекти (хто втікав ішов на Запорожжя).
Закручування гайок вище межі детонації зрештою спричинить запрограмований вибух в 1648 році.
На карті: червони міста Рівне і Луцьк. Синім Староконстянтинів, Ізяслав (Заслав), Острог, Степань, Березне, Чорторийськ
Ссылка скрыта