Khavr Historia - materiales históricos

Селяни програли найбільше. Інфляція стала головним мотивом для переведення селян з грошового оброку на щоденну панщину у фільварку. Включення земель сучасної України в світову/європейську економіку створило деструктивний баланс: * збагатило вузьку верхівку (магнатів) * спричинило інфляцію, знецінення дрібної монети для міщан * створило жорстку кріпацьку панщину для селян Це остаточно розбалансувало соціальну систему Речі Посполитої ще перед 1648 роком. Хижацька система "псля нас хоч потоп" вбила і природні ресурси і людський капітал. Чи міг існувати "фільварок з людським обличчям"? Норма у 3 дні панщини існувала офіційно! Коли великий князь Литовський Сигізмунд II Август проводив аграрну реформу, стандартною нормою панщини було встановлено 2-3 дні на тиждень з волоки (близько 21 га землі). Обідня перерва (сієста) регламентувалася! Перерва на обід та відпочинок худоби в найгарячіші полудневі години (зазвичай з 12:00 до 14:00-15:00). Якщо 3-денна панщина була можлива і навіть прибуткова, чому Вишневецькі, Острозькі та їхні орендарі перетворили життя селян на пекло? Магнати володіли сотнями міст і тисячами сіл. Вони не управляли маєтками особисто, а віддавали їх у короткострокову оренду. Орендар за 2-3 роки прагнув витиснути з селян максимум зерна на продаж у Ґданськ, щоб відбити гроші й збагатитися. Жодні законні норми у 3 дні в умовах відсутності державної поліції не діяли. Щоб перейти на гуманнішу систему (грошову оренду/чинш), селяни мусили мати куди продати свій врожай за гроші. У тогочасній Україні внутрішній ринок був слабким, тому магнатам було простіше забрати безкоштовну працю і відправити зерно валками на Балтику. Коли Третій Литовський Статут 1588 остаточно заборонив переходити від пана до пана, магнати втратили економічний стимул покращувати умови праці. Навіщо давати сієсту чи 3 дні панщини, якщо селянин все одно юридично не може втекти (хто втікав ішов на Запорожжя). Закручування гайок вище межі детонації зрештою спричинить запрограмований вибух в 1648 році. На карті: червони міста Рівне і Луцьк. Синім Староконстянтинів, Ізяслав (Заслав), Острог, Степань, Березне, Чорторийськ Ссылка скрыта